Зв'язок політології з іншими науками

Політологія – це лише одна з тих наук, що досліджують суспільство. Зв’язок політології з ними зумовлюється і визначається тим, що політична сфера є об’єктом дослідження не лише політології, але й інших наук про суспільство. Кожна з них обирає в політиці свій предмет, який більшою чи меншою мірою перетинається з предметом політології.

Отже, політична філософія вивчає політику як ціле, її походження, природу, місце у світобудові, значення для життя людини, суспільства, людства на найбільш загальному, абстрактному рівні пізнання. Дана наука випрацьовує найзагальніші засади політичного устрою, критерії оцінювання проявів політичного, формує світоглядно-методологічну основу досліджень політики.

Політична історія вивчає політичне минуле певного соціального суб’єкта, аналізуючи конкретні події, прояви. Як наслідок політична історія постачає політологію необхідним для теоретичних узагальнень емпіричним матеріалом і теоретичними узагальненнями, що ґрунтуються на вивченні конкретних політичних подій. У цьому сенсі політологія й історія як науки є ніби дзеркальним відображенням одна одної. Історичне дослідження розгортається від вивчення конкретних подій до теоретичних узагальнень. Політологія ж використовує теоретичні узагальнення для аналізу поточних конкретних подій.

Теорія держави і права, конституційне право досліджує походження й роль держави та права, засади її побудови, форми і складові політичної організації суспільства, суб’єкти політики, їх правосвідомість, права і свободи людини.

Політична соціологія вивчає взаємозв’язок політики з іншими сферами життєдіяльності суспільства і, звичайно, відносини між ними соціальними спільностями з приводу політичної влади.

Політична психологія вивчає роль психологічних орієнтацій (переконань, очікувань, мотивів і т.д.) стосовно проявів політичного життя, їх відображення у політичній поведінці.

Політико-економічна теорія досліджує економічні процеси як підґрунтя соціально-політичного функціонування громадянського суспільства, а також засоби державної політики щодо економіки.

Політична географія вивчає залежність політичних процесів від просторового розташування політичних суб’єктів, зумовленість політики природно-географічними чинниками.

Політична антропологія вивчає зв’язок політики з біологічними, розумовими, культурно-етнічними та іншими характерними проявами природи людського роду.

Політична етика вивчає взаємозв’язок моралі і політики.

Політологія звертається і до інших суспільних наук – демографії, етнографії.

Структура політології

Політика як системне суспільне явище характеризується складною багаторівневою структурою. Зазвичай в структурі виокремлюють:

1. Політичну організацію (politi) – сукупність інститутів публічної влади (державних інститутів, партійних, громадсько-політичних об’єднань, груп тиску, громадських організацій, рухів).

2. Політичну свідомість (policy) – у її межах визначається зміст, мета, засоби політичної діяльності.

3. Політичні відносини та політичну діяльність (politics).

Такий, сказати б, традиційний підхід більше вказує не на структуру, тобто важливі і тривкі взаємозв’язки між елементами системи, скільки на ці елементи, зовнішні прояви політики.

Виділяючи внутрішні рушії політики, тривкі і визначальні для політики зв’язки ми схильні виділити:

Змагання інтересів соціальних суб’єктів.

1) Їх вираження у загальнообовязковій формі.

2) Збереження цілості суспільства шляхом узгодження інтересів.

3) Підпорядкування окремих інтересів загальносуспільним.

4) Керівництво і управління суспільством.

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте актуальність політології як науки і навчальної дисципліни про політику.

2. Назвіть основні поняття, категорії і методи політології.

3. Проаналізуйте зв'язок політології з тими науками, які ви вивчаєте у своєму вузі.

4. Що ви розумієте під політичною просвітою населення? Назвіть найважливіші складові й завдання цього процесу.

5. Проілюструйте прикладами зв'язок політології з життям. Як ви уявляєте застосування політологічних знань у своїй практичній діяльності?

Теми рефератів:

1. Предмет політології: характерні особливості та структурні елементи.

2. Політологія в системі соціально-гуманітарних наук.

3. Політологія як наука і навчальна дисципліна

4. Прогностична функція політології та її значення.

5. Завдання політології як науки та навчальної дисципліни в політичному розвитку сучасної України.

Література

1. Алмонд Г., Пауля Дж., Стром К., Дантон Р. Сравнительная политология сегодня: Мировой обзор: Учебное пособие / Сокр. пер. с англ. А.С. Богдановского, Л.А.Галкиной; Под ред. М.П. Ильина, А.Ю.Мельвиля. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 537 с.

2. Бабкіна О. В., Горбатенко В. П. Політологія. Навчальний посібник / К.: ВЦ, 2006.- 568 c.

3. Бебик В.М. Політологія для політика і громадянина:[Монографія]. - К.:МАУП, 2003. - 424 с.

4. Горлач М. І., Кремень В. Г. Політологія: наука про політику К. : Центр учбової літератури, 2009. – 840 с.

5. Політологія. Навчальний посібник для студентів ЗДІА всіх спеціальностей / Укл.: В.Г.Воронкова, О.М.Кіндратець, В.О.Зуєва, О.Є.Постол та ін. – Запоріжжя, 2008. – 231 с.

6. Турона С.Г. Политический анализ. Курс лекций: учебное пособие. – М.: Дело, 2005. – 360 с.


5710438585372272.html
5710493215677627.html
    PR.RU™